Українська правда 10 червня, 2010
Посада керівника Державної компанії “Укрспецекспорт” була одним з хлібних місць у владі, які залишалися нерозподіленими після інавгурації Віктора Януковича.
Річний оборот розміром у 800 мільйонів не давав спокійно спати декільком групам впливу в Партії регіонів.
У числі останніх великих контрактів, організованих “Укрспецекспортом” — постачання БТР для армії Іраку на 500 мільйонів доларів, ремонт і модернізація літаків Ан-24 для Індії на 450 мільйонів, постачання Китаю суден “Зубр” на 350 мільйонів.
Керівник “Укрспецекспорту” не лише дотичний до фінансових потоків, захищених від зайвої уваги фіскальних структур. Участь у сфері військової торгівлі автоматично робила директора компанії впливовою фігурою з прямим виходом на президента.( Читати далі )
Значну частину життя Саламатін прожив у Росії. У біографії, яку Саламатін перед обранням народним депутатом України подавав до Центрвиборчкому, повідомляється, що з 1991 по 1997 він працював у Москві в різних компаніях, зокрема, ЗАТ “Русское топливо”. Про події після 1997 і до 2006 в його біографії немає ні слова згадки.
Напевно, десь тоді Саламатін отримав українське громадянство. Але чи пройшов він до кінця процедуру виходу з російського громадянства? Віктор Янукович як гарант Конституції, що забороняє подвійне громадянство, мав би поцікавитися цим в першу чергу.