Признаки советских людей

svoboda.org

Originally posted by osoby_tolk at 12 признаков советского человека

Это – как признаки беременности, только те временны, а эти, боюсь, что навсегда.

Советский человек твёрдо уверен, что о его личном благополучии должно заботиться государство. Это именно его, государства, святая обязанность. Предоставить высокооплачиваемую работу, бесплатно обучить, бесплатно вылечить, дать бесплатное жильё. А иначе, зачем оно ещё нужно?

Работать советский человек не особенно любит. Он всегда считает, что ему платят несправедливо мало. Любимая поговорка советского человека: «Они делают вид, что нам платят, а мы делаем вид, что работаем».

Образцовый советский человек должен обязательно курить табак и пить горькую. Если советский человек этого не делает – это выглядит крайне подозрительным. У окружающих складывается впечатление, что это не настоящий советский человек, а какая-то профанация. Может быть, даже, диверсант.

Советский человек, мягко говоря, нечист на руку. Он всё тянет в дом. При этом он вовсе не считает, что совершает что-то нехорошее. Уверен, что всё вокруг – народное, а значит – его. Если советский человек вышел с фабрики и ничего с собой оттуда не прихватил – день пропал даром.( Читать дальше )

Советский человек редко отстаивает своё попранное достоинство в билетных кассах, агентствах и конторах. Предпочитает утереться и отойти. Чтобы хуже не было. И он прав. Если появятся советские же "менты"… Уж лучше от греха подальше.

Если всё вышеперечисленное в вас присутствует, можете смело гордиться тем, что вы – человек советский!

Колоніальна країна

Реформи починають з політиків, прибирання в хаті і створення власної матриці

Новина «Над вотчиною Януковича майорить бандерівський стяг» не всім сподобалась.
Наприклад, любитель слов’янства (обов’язково із додатком чуді й мері) Русин Соцнац прокоментував так:
«Ну все, тепер в Україні більше не буде корупції і казнокрадства із-за цього стягу !!! ».

Погоджуюсь, більшість акцій українців не обов’язково призводять до рушійних змін у державі та суспільстві. Але, саме з цих символізмів і руху опору, нехай навіть в висміюванні совкового режиму й починається руйнування імперського анахронізму.

Згадую, як у 1988-90 рр. ми з друзями виходили на площу Леніна в Донецьку із синьо-жовтими прапорами. І нас відразу ж за наказом Ворошиловського чи міського виконкому починали розганяти менти. Особисто пам`ятаю, як товаріСч полковник Валентин Недригайло розривав на шматки українські прапори, кидав їх під ноги та пророкував, мов, що ніколи ця «бандерівська ганчірка» не висітиме в Донецьку.. Потім цей Недригайло за часи Кучми отримав генеральські лампаси. І таких українських генералів, героїв, персональних пенсіонерів (які віднімали останній хліб у наших бабусь) сьогодні при владі або у відставці безліч. Всі ці колєснікови, колєснічєнки, звягільські, табачники, чечетови, болдирєви, мєдвєдчуки, фірташи, добкіни/кернеси керують країною та її економікою. І українці, мов, бидло, схоже, з цим станом речей змирилися.

Зрозумійте одну просту, але важливу річ: держава не може бути щасливою, будувати власну економіку і зміцнювати добробут громадян, якщо нею керують не патріотичні сили, якщо при владі політики, яки цією державою нехтують, які зверхньо сприймають національну символіку і пишаються символікою,святами і пам’ятниками або сусідньої території, або спочилої в бозі країни. ( Ще трошки )

Можна чекати 2015 року. Можна сподіватись, що вдасться відстояти свій вибір у відведені законом строки. Але сьогодні кожна мить, кожен день і тиждень, місяць грає на стороні совкової влади. Вони за цей час збагачують власні кишені, а ми розгублюємо власне життя і майбутнє дітей. Невже Господь дав нам 200 років життя, щоб так нехтувати роками? За цей час ми б могли закласти підвалини майбутньої держави, не УРСР, а України. А поки чекатиме, нічого не вийде. «Стукайте і відкриється, шукайте і знайдете» (с). Під лежачий камінь вода не тече.

В країні повно мільярдів доларів, але вони піднімають добробут не українських трудящих, молоді і пенсіонерів, а осідають у кишенях декількох родин. Ми заслуговуємо на таке жебрацьке життя, бо слабо боремося за власні права і толерантно ставимось до колоніальної системи.

Рецепт для руцкагамира

Простой вопрос: если Россия никогда не была агрессором и захватчиком, то как же она "раздулась" до таких размеров в 1/6 часть суши?
Россия - страна-оккупант... Страна, которую ненавидят все соседи... Все вместе и все сразу...

Потрясающая Русофобия предлагает русским рецепт искупления:

Русофобия как истинный патриотизм русских.

Кажется, настало время поговорить о патриотизме для русских. От Хомякова и Языкова до Леонтьева и Гумилева нам все талдычили, что у России особый, третий путь. Ежу понятно, что таков и российский патриотизм.



Новый российский патриотизм — в исключительно искренних его проявлениях, который мы продвигаем — заключается, друзья мои, в искренней ненависти и отвращении к своей Родине - Россие.

Население этой страны мы условно делим на три группы: ( Читать дальше )