Чужий язЫк

[oleg_leusenko]

60-ті роки ХХ ст. Русифікація йде повним ходом. У президії якихось поважних зборів сидить поет Максим Рильський і слухає, як доповідач на прізвище Калюжний розповідає, що між російською та українською мовами нема ніякої різниці.
Рильський нахиляється до мікрофона на столі президії і зауважує:"Ну що ви, різниця все-таки є. От російською ваше прізвище звучить Кал Южний, а українською на вас треба казати Гімно Південне". Під загальний регіт промовець кудись зник.
70-ті роки ХХ ст. Київ. Довжелезна черга в гастрономі. До прилавка нахабно протискається молода особа.
Микола Лукаш, один з найвизначніших українських перекладачів, звертається до неї: "Куди це ви так поспішаєте, панночко?" Дівиця гордо відповідає: "А я по-вашему не понимаю!". "Нічого,- каже Лукаш,- я можу і по-вашому: куда прешь, б.&ть?"


Звідси: http://politiko.ua/blogpost88103

Comments

[evsavul.livejournal.com]

Несамовито плюсую

[ober-art.livejournal.com]

якось пригадалось

Дід приїхав із села, ходить по столиці.
Має гроші — не мина жодної крамниці.
Попросив він:
— Покажіть кухлик той, що з краю. —
Продавщиця:
— Что? Чево? Я нє понімаю.
— Кухлик, люба, покажіть, той, що збоку смужка.
— Да какой же кухлік здєсь, єслі ето кружка. —
Дід у руки кухлик взяв і нахмурив брови:
— На Вкраїні живете й не знаєте мови. —
Продавщиця теж була гостра та бідова.
— У мєня єсть свой язик, ні к чему мнє мова. —
І сказав їй мудрий дід:
— Цим пишатися не слід,
Бо якраз така біда в моєї корови:
Має, бідна, язика і не знає мови.

Мы не боремся с лингвоинвалидами, мы над ними посмеива

[livejournal.livejournal.com]

Користувач pavlopetrovich посилається на ваш запис з Мы не боремся с лингвоинвалидами, мы над ними посмеиваемся (http://urb-a.livejournal.com/735552.html) пишучи: [...] по-вашому: куда прешь, б.&ть?" Источник: http://oleg-leusenko.livejournal.com/784137.html [...]

[poyeliku.livejournal.com]

Отак би, байками та злим гумором частіше зупиняли українофобів на всіх щаблях нашого буття, менше б ті в очі лізли з їхньою панівною російською. Як водиться, і вона у таких геть недосконала.

[oleg-leusenko.livejournal.com]

це я поцупив)

[oleksa-sref.livejournal.com]

+100000!!!

[evsavul.livejournal.com]

Я так і зрозумів. Проте ліньки на пруфі реєструватись, краще тут висловлю свій захват %)

[oleg-leusenko.livejournal.com]

Добра байка, треба запам`ятати

[vehf263.livejournal.com]

Я з маленства знаю - українська мова дуже соковита:)
http://spydell.livejournal.com/473182.html

[oleg-leusenko.livejournal.com]

Мені теж сподобалось)) Я, Надь, після цього посту взагалі замислився над фєльєтонами. Колись навіть писав.. У 1990-ті...
Хоча це сподобається лише українцям, бо руцкимир гумору і жартів не розуміє

[oleg-leusenko.livejournal.com]

москалі тим соком живляться:-)
Зараз постік поставлю - окультний))

[oleg-leusenko.livejournal.com]

инфа о кредитах интересная.. Особенно в комментах про законодательство. Бархатный 1937-й))

[poyeliku.livejournal.com]

А в тебе може здорово вийти! Здається вже не так цікаво їх особисто кожного стібати,саме життя вже показало,де та правда і хто крім них самих винен, що не так, як в людей все.

Ось мені ще цей ролик сподобався в тому ж ключі - чим ми відрізняємось

[artem skripnikov (from livejournal.com)]

Згадалося:
- Ой, хлопче, та навіщо ж ти п'єш з цього ставку ? Сюди ж лайно та сміття з усіх навколишніх сіл стікає !
- Говорите по-русски, я вашу мову не понимаю !
- Да говорю - обеими руками черпай ! :)

[fogeting.livejournal.com]

сподобалось)

[oleg-leusenko.livejournal.com]

Чув це, правильно сформулював. Ми інші світи, але гомо раша це зрозуміє, коли з них будуть гето у власній же державі

[oleg-leusenko.livejournal.com]

:-)))))))))))))))))))
Помнил, но забыл

[mysliwiec.livejournal.com]

Київ. Радянські часи. Вихід з метро Хрещатик.
Зупинились двоє. По акценту- командировочні з Росіі.. Один довго дивиться наліво (в бік Бесарабки), здалека довго читає велики літери над першим поверхом одної з сталінок, потім питає товарища:

-Сльішь, Вась, как тьі думаєшь, что єто там за контора такая? ТКАНІНІ назьіваєтца.

Я випадково стояв поряд.

* * *
Ще був відомий прикол, коли приїзжих з Москви розводили (в Брежневськи часи) на тему:

- Ну вьі же знаєте, "Еслі в Москвє стрігут ногті,- в Кієвє рубят пальцьі". Так у нас по городу открьілі пунктьі проката утверждєнньіх образцов рєчей/текстов вьіступлєній для комсомольскіх, профсоюзньіх, партійньіх отчєтніх собраній. Все чітают по бумажкє. Только в нужноє мєсто вставляют нужную фамілію.

Після такої передмови, здалеку через дорогу, гостю з Москви показували вивіску- "Речі напрокат".

[oleg-leusenko.livejournal.com]

Да тут можна ще багато згадувати про масквічей. Особливо з армійських сцен - ух, як їх не любили в армії. Навіть на території РСФСР

[Александр Иванов (from livejournal.com)]

Прикольно.
Во время службы в СА приходилось часто мотаться в командировки в Харьков.
Идём по городу, перед кинотеатром вывеска с рекламой кино. А над ней надпись "Незабаром".
Прошли мимо. Смотрю, у солдата что со мной шел задумчивая физия.
Спрашиваю чего мол задумался? А он спрашивает " Реклама на кинотеатре висит, а написано не за баром. При чём здесь бар?"
Ох и ржал же я тогда.

[Александр Иванов (from livejournal.com)]

Заставить москвича сказать бджола или джміль самый распространённый прикол в армии.
Причём нормально ,со второй третьей попытки, удавалось сказать всем ,кроме москвичей.

[oleg-leusenko.livejournal.com]

Ой, да, с этим незабаром у триединных многое переворачивается в голове. В совке вообще панувала мысль, что нет разницы - украинский, русский - все советские. Это главная технология конторы

[oleg-leusenko.livejournal.com]

А паляницю не пробовали?) У меня друг в Донецке был (ныне покойный) - до глубины русский/советский, так он над своими родычами из российской глубинки всегда стебался. Как приедут, он им "Попроси продавца: дасте мені буханку паляниці". А напротив его дома на Артема был хлебный "Паляниця")
Кстати, интересный друг был. Его отец - директор Машзавода, его из Москвы в 1946 г. прислал восстанавливать Сталино по приказу Маленков и еще с подписью Берии. Мама заправляла советской турфирмой "Спутник". Представь, какие условия, привилегии и т.д. Вот он вырос в таких условиях, а как я стал ездить на Сечь с Рухом с конца 1980-х гг., то постепенно всю их русскую компартийную семейку превратил в бандеровцев! Не шучу. Они не глупые люди, всем интересовались, я таскал им самиздат, рассказывал многое и т.д. У них свой дом был, так вот, батя его весь дом уже в 1989 г. отделал бандеровской атрибутикой! Трезубы, сине-желтые и красно-черные флаги, картинки, плакаты.. Все фигели, как мне удалось мировоззрение людей изменить. Фамилия их - Гришины. Он - врач скорой помощи, работали вместе и в 1990-м мы совместно с ним выкидывали партком с нашей центральной станции в Донецке.

[Александр Иванов (from livejournal.com)]

Как то не догадались тогда про паляницю. А вот в 2004 году в Москве на свадьбе моего тогдашнего шефа тамада пристебалась к свидетельнице, коренной москвичке, с требованием сказать "паляниця". Вот была хохма.
Причём свидетель, так сказать чистопородный немец, произнёс без проблем.

[Александр Иванов (from livejournal.com)]

В армии ребята с Украины на заявления, что языки не отличаются, начинали говорит по украински. У русских сразу глаза на лоб лезли, спрашивали а на каком языке говорите.
Интересно было то ,что литовцы понимали без перевода. Ну может какие тонкости не улавливали.
С прибалтами у нас всегда были мир и дружба.

[oleg-leusenko.livejournal.com]

Ну, немцы же не лингвоинвалиды))

[oleg-leusenko.livejournal.com]

Да, это точно. Видать, у прибалтов генетическая память о совместном проживании с украинцами в Великому Князівстві Литовськом:-)