Пять врагов печени
Nov. 5th, 2010 02:14 am![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
oleg_leusenkoПечень – единственный орган, который может полностью восстанавливаться. Но он очень уязвим, и его возможности небезграничны
Если злоупотреблять алкоголем, налегать на копченые, острые и жирные продукты, горстями глотать таблетки, можно перегрузить «очистительную фабрику» нашего организма и в конце концов просто ее «посадить».
Наша печень – это настоящая химическая лаборатория. Каждый час через нее проходит около 90 литров крови. Вредные компоненты тут же обезвреживаются, и красная жидкость течет дальше. Печень участвует в образовании половины всей производимой организмом лимфы и мочевины, является резервуаром крови и депо витамина В12, никотиновой кислоты и ретинола. В ней содержится ударная порция железа и гликогена, который при больших энергетических затратах превращается в глюкозу и действует как запасная батарейка. Какую бы вкусную «отраву» мы ни съели, печень принимает удар и выполняет роль мощного очистного сооружения. Но если она ослаблена, страдает весь организм – падает иммунитет, ухудшается кровообращение, снижается синтез энергии в клетках. Вредные вещества проникают в кровь и разносятся с ней по всем органам. Чтобы эта беда с тобой не случилась, береги печень, пишут «Аргументы и факты».
Под градусом: алкоголь
Офис, в котором ты трудишься, совсем не похож на тихую гавань и больше напоминает бушующий океан. Чтобы хоть как-то отвлечься от неприятностей, по вечерам ты снимаешь стресс порцией спиртного. Настроение и впрямь улучшается, но вот твоей печени от регулярных возлияний совсем не весело. В принципе, если зараз употреблять не больше 20 мг чистого спирта (это около бокала сухого вина или 50 мл водки), особого вреда не будет. Печень примет на себя алкогольный удар и избавится от токсинов за час. Но если доза превышена, жизненно важный орган начинает работать на износ, и в конце концов его клетки отмирают, замещаясь жиром и соединительной тканью. Это прямая дорога к развитию таких опасных заболеваний, как цирроз и рак. Причем женщины находятся в менее выгодном положении, чем мужчины. Наш организм более чувствителен к алкоголю и не может его быстро метаболизировать, поэтому тяжелые повреждения печени у нас начинаются намного быстрее. Подвох кроется в том, что ты можешь даже не подозревать о происходящих изменениях. Печень – очень терпеливый орган, который зачастую дает знать о своих страданиях, когда резервов для восстановления больше нет.
С дымком: копчености
Покупая в магазине курочку, грудинку или рыбку, пропахшую дымком, ты ни на секундочку не сомневаешься, что это очень вкусно, и кладешь их в тележку. Но задумываешься ли ты о том, насколько полезны эти продукты? Если бы печень умела разговаривать, то она наверняка слезно умоляла бы тебя обходить прилавки с копченостями стороной, ведь в этих лакомствах уровень вредных веществ просто зашкаливает. Мало того, что еда с характерным вкусом и ароматом подолгу «нежится» в дымном облаке, пропитанном смолой и копотью, что в общем-то совсем не здорово, так еще и расплавленный жир то и дело капает на угли, превращаясь в бензапирен. Это один из самых грозных канцерогенов, которые провоцируют развитие злокачественных новообразований. Деликатесы, «отдохнувшие» в таком ядовитом облачке, насквозь пропитаны вредными веществами. С аппетитом поедая эти лакомства, мы наносим сильнейший удар по печени, которой приходится фильтровать эту гадость. Кстати, мясо, вымоченное в «жидком дыме», опасно ничуть не меньше. Давно доказано, что псевдокопчености при систематическом употреблении разрушают не только печень, но и слизистую оболочку желудка. Причем происходит это всего за 1-2 месяца.
Острые ощущения: жгучие кушанья
Трудно поверить, но острые блюда печень принимает за токсины и считает своим долгом нас от них спасти. Ей совсем не нравятся жгучие приправы и овощи с резким вкусом – редька, редис, лук, чеснок. Обнаружив их, она выделяет двойную порцию желчи, чтобы поскорее расщепить «опасные» вещества. Беда в том, что избыток горькой жидкости часто застаивается в печеночных протоках, и там образуются камни. Всего за 6 месяцев крохотная песчинка может превратиться в «булыжник» до 1 см в диаметре и привести к серьезным осложнениям. Подобным образом печень реагирует на кислые овощи и фрукты: квашеную капусту, щавель, лимон, киви, клюкву и т. д. Не в восторге она от уксуса, хрена, горчицы, кетчупа и прочих пряных соусов и заправок. Во многих из них присутствуют искусственные красители, ароматизаторы, заменители вкуса и даже генно-модифицированные продукты, которые наносят сильнейший удар по печени и окончательно ее добивают.
Жиру жир: калорийные продукты
Чем больше жира приходится переваривать желудку, тем большая нагрузка ложится на печень, ведь она вынуждена пропускать нерастворимое в воде маслянистое вещество через себя. Когда жира поступает слишком много, он начинает накапливаться в крохотных пузырьках, расположенных внутри клеток печени. Поначалу это безобидное состояние, которое не представляет никакой угрозы. Единственное, что тебя может беспокоить, так это быстрая утомляемость, тошнота, чувство тяжести в правом подреберье, дискомфорт в животе. Если количество потребляемых жиров не уменьшается, печень воспаляется, и ее клетки разрушаются. В конце концов, она перестает обезвреживать токсичные вещества, и организм начинает отравлять сам себя.
Химическая атака: лекарства
Если при любом недомогании ты бежишь в ближайшую аптеку за спасительной таблеткой, то очень опрометчиво поступаешь. Большинство фармакологических препаратов содержат токсичные для печени вещества. При длительном приеме какого-либо лекарства ее ресурсы иссякают, и ядовитые компоненты начинают повреждать здоровые клетки. Ткани печени воспаляются, и возникает так называемый «лекарственный гепатит». Чтобы сформировалось это заболевание, одним людям необходимо на протяжении многих лет принимать лекарства, другим достаточно нескольких дней или даже часов с момента начала лечения. К сожалению, ни один доктор не сможет сказать, обойдет ли тебя эта напасть стороной. Если после приема лекарства у тебя пропал аппетит, появились тошнота, рвота, отрыжка с горьким привкусом, пожелтели кожа, склеры глаз, слизистая оболочка рта, потемнела моча и осветлился кал – бегом к врачу! Легкую форму лекарственного гепатита можно вылечить. Запущенное заболевание чревато развитием острого массивного некроза печени. Он стремительно развивается и быстро приводит к циррозу и печеночной недостаточности.
Мнение специалиста:
ПАВЛОВ, д. м. н., старший научный сотрудник кафедры пропедевтики внутренних болезней, гастроэнтерологии и гепатологии им. В. Х. Василенко ММА, руководитель медицинского центра «Медконсалт»: - При появлении подозрений на заболевания печени прежде всего необходимо проконсультироваться со специалистом, гепатологом или гастроэнтерологом, который сможет направить вас на необходимые обследования и назначить правильное лечение. Чтобы помочь печени, часто прописывается особая группа препаратов – гепатопротекторы. Одним из самых эффективных средств из этой группы является Эссенциале Форте Н с натуральными фосфолипидами. Этот препарат не только восстанавливает клетки печени, но и защищает ее. К тому же обладает высоким профилем эффективности и безопасности. Его можно применять даже во время беременности. Не нужно забывать, что рекомендованный курс приема – не менее 3 месяцев, только за такой срок печень может восстановиться.
ЛІКУЙТЕ ПЕЧІНКУ КУЛЬБАБОЮ
У штаті Огайо (США) створено товариство захисників кульбаби, яке опікується поширенням знань про цілющі властивості цієї рослини. Члени товариства вважають кульбабу найкращою у світі квіткою, бо лікує невроз і ревматизм, безсоння і шкіру, ниркову недостатність і недокрів'я. Таке повідомлення інтригує і спонукає до глибшого ознайомлення з рослиною, яка завжди в нас "під рукою" (в саду, на грядці), та шанується нами як злісний бур'ян.
А тим часом кульбаба має здатність впливати на весь травний процес, тобто забезпечує те, щоб спожите нами було якісно перетравлене, засвоєне, а непотрібне вчасно виведене. Кульбаба гірка, що здається нам її недоліком, проте ця гіркота - гіркий глікозид тараксацин - якраз і стимулює виділення жовчі, і сприяє найповнішому хімічному перетворенню їжі. А тоді організм, засвоївши з їжі потрібні йому речовини, набуває нових сил, пише медичний часопис Ваше Здоров'я .
Кульбаба - неоціненний помічник одного з найважливіших органів - печінки. Вона допомагає очищенню клітин печінки від різних отрут та відкладень, тому запобігає її жировому переродженню, некрозу, цирозу, навіть раку, дробить камені в печінці і жовчному міхурі та протоках. А чиста печінка (разом з фолієвою кислотою та залізом, яких багато в рослині) сприяє кровотворним та обмінним процесам, тому зникають такі хвороби, як анемія, очищується шкіра від фурункулів, вугрів, прищів.
Треба зазначити: польські дослідники вважають, що сік цілої рослини, зібраної в сонячні дні перед цвітінням, - це дієвий засіб позбавлення від злоякісної анемії (наводиться приклад вилікування хворої, котра навесні та восени курсами по 6 тижнів тричі на день за півгодини до їди пила маленькими ковточками по півсклянки соку кульбаби, розводячи чаєм з кропиви).
Завдяки прискоренню обмінних процесів кульбаба блокує розвиток різних новотворень, тому таке лікування рекомендують усім онкологічним хворим.
Великим плюсом кульбаби є її здатність зменшувати кількість холестерину в крові, це профілактика однієї з найстрашніших хвороб - атеросклерозу.
У кульбаби багато фосфору, значно більше як у всіх інших листкових овочах, тому споживання рослини зміцнює кісткову систему та зуби. Дослідженнями доведено, що речовини кульбаби згубно діють на туберкульозну паличку.
Кульбаба - лікарський засіб у багатьох країнах, зокрема, народна медицина Китаю здавна рекомендувала її як жарознижувальний і потогінний засіб, для виведення мозолів, бородавок, веснянок, матерям-годувальницям (як лактогінний засіб), хворим із збільшеними лімфатичними вузлами.
Багато лікарів-фітотерапевтів, як у нас, так і за кордоном, вважають кульбабу "еліксиром здоров'я" і радять протягом року користуватися цим цілющим зелом. Усі частини рослини корисні для людини:
- сік, свіжий та консервований;
- молоде листя і мариновані пуп'янки (у салатах та інших стравах);
- золоті голівки (сироп та варення);
- сушені листки та корені - для чаїв, кави та інших напоїв.
Сік - найліпший очисний засіб для крові та лімфи, розріджує кров та зміцнює імунну систему, стимулює роботу органів травлення, печінки. Його готують із викопаної з коренем рослини (помити, обсушити, перекрутити на млинку для м'яса, процідити через марлю. Влити в банку, на кожний літр соку додати 1 склянку горілки. Банку герметично закрити). Взимку в одній склянці води розвести 1 ст. л. соку, додати до смаку мед чи лимонний сік. Вживання такого напою гарантує зміцнення імунної системи.
Молоде листя за вмістом заліза, фосфору, кальцію випереджає листкові овочі, тому з нього готують салати, приправи до рибних та м'ясних страв, додають у борщ. При цьому рекомендують вимочувати його 0,5 год у солоній воді, щоб позбутися гіркоти. Однак з гіркотою відходять цінні жовчогінні речовини. Тому не варто це робити, а смак страв можна поліпшити, додаючи іншу зелень та кислі приправи: сік лимона, сметану, кисляк.
Хворим на діабет корисно щоденно протягом 2-3 тиж. жувати всю рослину (без квітки) - щоденно 10 шт., а хворим на жовтяницю - 5-6 рослинок.
А от квітконіжки на третій день цвітіння, коли вони побуріють, без квіточок рекомендують жувати хворим на ревматизм. Що більше, то ліпше.
З квіток кульбаби готують сироп: 200 квітучих голівок, не миючи, розстелити на білому папері, щоб зникли комашки, залити 0,5 л холодної води і довести до кипіння, настояти ніч. Процідити, квітки здушити. Додати 500 г цукру та 1-2 ч. л. лимонної кислоти. Варити під кришкою до середньої консистенції. Сироп намащують на хліб, це добрий загальнозміцнювальний засіб.
Чай: 2 ст. л. свіжих квіток залити склянкою окропу, кип'ятити 2 хв, настоювати 15 хв.
Чай з кореня: 1 ст. л. залити 1 склянкою окропу, варити 15 хв, утеплити, настоювати півгодини. Пити вранці та ввечері по 1 склянці ковтками.
Відвар: листя (25 г) залити 350 мл окропу, кип'ятити 5 хв, настояти утепливши 3 год, процідити, пити по 3 ст. л. 3-4 рази на день.
Кава з коріння кульбаби. Коріння висушують у духовці до побуріння, розмелюють або товчуть на порошок, 1-2 ч. л. заварюють 1 склянкою окропу, додають цукор чи мед.
Звісно, найкорисніший сік, бо він концентрує в собі всі цілющі інгредієнти та найшвидше і найлегше засвоюється.
Наприкінці така бувальщина. Років 200 тому один баварський король запровадив такий порядок: усі члени його сім'ї після обіду заходили до окремої кімнати, де їм "аптекар" вручав два келишки - з соками кропиви та кульбаби. Вони й пили на здоров'я. Нам це потрібніше стократ... Тому споживаймо кульбабу в будь-якому вигляді.
Сравните здоровую печень и печень алкоголика и любителя таблеток
Если злоупотреблять алкоголем, налегать на копченые, острые и жирные продукты, горстями глотать таблетки, можно перегрузить «очистительную фабрику» нашего организма и в конце концов просто ее «посадить».
Наша печень – это настоящая химическая лаборатория. Каждый час через нее проходит около 90 литров крови. Вредные компоненты тут же обезвреживаются, и красная жидкость течет дальше. Печень участвует в образовании половины всей производимой организмом лимфы и мочевины, является резервуаром крови и депо витамина В12, никотиновой кислоты и ретинола. В ней содержится ударная порция железа и гликогена, который при больших энергетических затратах превращается в глюкозу и действует как запасная батарейка. Какую бы вкусную «отраву» мы ни съели, печень принимает удар и выполняет роль мощного очистного сооружения. Но если она ослаблена, страдает весь организм – падает иммунитет, ухудшается кровообращение, снижается синтез энергии в клетках. Вредные вещества проникают в кровь и разносятся с ней по всем органам. Чтобы эта беда с тобой не случилась, береги печень, пишут «Аргументы и факты».
Под градусом: алкоголь
Офис, в котором ты трудишься, совсем не похож на тихую гавань и больше напоминает бушующий океан. Чтобы хоть как-то отвлечься от неприятностей, по вечерам ты снимаешь стресс порцией спиртного. Настроение и впрямь улучшается, но вот твоей печени от регулярных возлияний совсем не весело. В принципе, если зараз употреблять не больше 20 мг чистого спирта (это около бокала сухого вина или 50 мл водки), особого вреда не будет. Печень примет на себя алкогольный удар и избавится от токсинов за час. Но если доза превышена, жизненно важный орган начинает работать на износ, и в конце концов его клетки отмирают, замещаясь жиром и соединительной тканью. Это прямая дорога к развитию таких опасных заболеваний, как цирроз и рак. Причем женщины находятся в менее выгодном положении, чем мужчины. Наш организм более чувствителен к алкоголю и не может его быстро метаболизировать, поэтому тяжелые повреждения печени у нас начинаются намного быстрее. Подвох кроется в том, что ты можешь даже не подозревать о происходящих изменениях. Печень – очень терпеливый орган, который зачастую дает знать о своих страданиях, когда резервов для восстановления больше нет.
С дымком: копчености
Покупая в магазине курочку, грудинку или рыбку, пропахшую дымком, ты ни на секундочку не сомневаешься, что это очень вкусно, и кладешь их в тележку. Но задумываешься ли ты о том, насколько полезны эти продукты? Если бы печень умела разговаривать, то она наверняка слезно умоляла бы тебя обходить прилавки с копченостями стороной, ведь в этих лакомствах уровень вредных веществ просто зашкаливает. Мало того, что еда с характерным вкусом и ароматом подолгу «нежится» в дымном облаке, пропитанном смолой и копотью, что в общем-то совсем не здорово, так еще и расплавленный жир то и дело капает на угли, превращаясь в бензапирен. Это один из самых грозных канцерогенов, которые провоцируют развитие злокачественных новообразований. Деликатесы, «отдохнувшие» в таком ядовитом облачке, насквозь пропитаны вредными веществами. С аппетитом поедая эти лакомства, мы наносим сильнейший удар по печени, которой приходится фильтровать эту гадость. Кстати, мясо, вымоченное в «жидком дыме», опасно ничуть не меньше. Давно доказано, что псевдокопчености при систематическом употреблении разрушают не только печень, но и слизистую оболочку желудка. Причем происходит это всего за 1-2 месяца.
Острые ощущения: жгучие кушанья
Трудно поверить, но острые блюда печень принимает за токсины и считает своим долгом нас от них спасти. Ей совсем не нравятся жгучие приправы и овощи с резким вкусом – редька, редис, лук, чеснок. Обнаружив их, она выделяет двойную порцию желчи, чтобы поскорее расщепить «опасные» вещества. Беда в том, что избыток горькой жидкости часто застаивается в печеночных протоках, и там образуются камни. Всего за 6 месяцев крохотная песчинка может превратиться в «булыжник» до 1 см в диаметре и привести к серьезным осложнениям. Подобным образом печень реагирует на кислые овощи и фрукты: квашеную капусту, щавель, лимон, киви, клюкву и т. д. Не в восторге она от уксуса, хрена, горчицы, кетчупа и прочих пряных соусов и заправок. Во многих из них присутствуют искусственные красители, ароматизаторы, заменители вкуса и даже генно-модифицированные продукты, которые наносят сильнейший удар по печени и окончательно ее добивают.
Жиру жир: калорийные продукты
Чем больше жира приходится переваривать желудку, тем большая нагрузка ложится на печень, ведь она вынуждена пропускать нерастворимое в воде маслянистое вещество через себя. Когда жира поступает слишком много, он начинает накапливаться в крохотных пузырьках, расположенных внутри клеток печени. Поначалу это безобидное состояние, которое не представляет никакой угрозы. Единственное, что тебя может беспокоить, так это быстрая утомляемость, тошнота, чувство тяжести в правом подреберье, дискомфорт в животе. Если количество потребляемых жиров не уменьшается, печень воспаляется, и ее клетки разрушаются. В конце концов, она перестает обезвреживать токсичные вещества, и организм начинает отравлять сам себя.
Химическая атака: лекарства
Если при любом недомогании ты бежишь в ближайшую аптеку за спасительной таблеткой, то очень опрометчиво поступаешь. Большинство фармакологических препаратов содержат токсичные для печени вещества. При длительном приеме какого-либо лекарства ее ресурсы иссякают, и ядовитые компоненты начинают повреждать здоровые клетки. Ткани печени воспаляются, и возникает так называемый «лекарственный гепатит». Чтобы сформировалось это заболевание, одним людям необходимо на протяжении многих лет принимать лекарства, другим достаточно нескольких дней или даже часов с момента начала лечения. К сожалению, ни один доктор не сможет сказать, обойдет ли тебя эта напасть стороной. Если после приема лекарства у тебя пропал аппетит, появились тошнота, рвота, отрыжка с горьким привкусом, пожелтели кожа, склеры глаз, слизистая оболочка рта, потемнела моча и осветлился кал – бегом к врачу! Легкую форму лекарственного гепатита можно вылечить. Запущенное заболевание чревато развитием острого массивного некроза печени. Он стремительно развивается и быстро приводит к циррозу и печеночной недостаточности.
Мнение специалиста:
ПАВЛОВ, д. м. н., старший научный сотрудник кафедры пропедевтики внутренних болезней, гастроэнтерологии и гепатологии им. В. Х. Василенко ММА, руководитель медицинского центра «Медконсалт»: - При появлении подозрений на заболевания печени прежде всего необходимо проконсультироваться со специалистом, гепатологом или гастроэнтерологом, который сможет направить вас на необходимые обследования и назначить правильное лечение. Чтобы помочь печени, часто прописывается особая группа препаратов – гепатопротекторы. Одним из самых эффективных средств из этой группы является Эссенциале Форте Н с натуральными фосфолипидами. Этот препарат не только восстанавливает клетки печени, но и защищает ее. К тому же обладает высоким профилем эффективности и безопасности. Его можно применять даже во время беременности. Не нужно забывать, что рекомендованный курс приема – не менее 3 месяцев, только за такой срок печень может восстановиться.
ЛІКУЙТЕ ПЕЧІНКУ КУЛЬБАБОЮ
У штаті Огайо (США) створено товариство захисників кульбаби, яке опікується поширенням знань про цілющі властивості цієї рослини. Члени товариства вважають кульбабу найкращою у світі квіткою, бо лікує невроз і ревматизм, безсоння і шкіру, ниркову недостатність і недокрів'я. Таке повідомлення інтригує і спонукає до глибшого ознайомлення з рослиною, яка завжди в нас "під рукою" (в саду, на грядці), та шанується нами як злісний бур'ян.
А тим часом кульбаба має здатність впливати на весь травний процес, тобто забезпечує те, щоб спожите нами було якісно перетравлене, засвоєне, а непотрібне вчасно виведене. Кульбаба гірка, що здається нам її недоліком, проте ця гіркота - гіркий глікозид тараксацин - якраз і стимулює виділення жовчі, і сприяє найповнішому хімічному перетворенню їжі. А тоді організм, засвоївши з їжі потрібні йому речовини, набуває нових сил, пише медичний часопис Ваше Здоров'я .
Кульбаба - неоціненний помічник одного з найважливіших органів - печінки. Вона допомагає очищенню клітин печінки від різних отрут та відкладень, тому запобігає її жировому переродженню, некрозу, цирозу, навіть раку, дробить камені в печінці і жовчному міхурі та протоках. А чиста печінка (разом з фолієвою кислотою та залізом, яких багато в рослині) сприяє кровотворним та обмінним процесам, тому зникають такі хвороби, як анемія, очищується шкіра від фурункулів, вугрів, прищів.
Треба зазначити: польські дослідники вважають, що сік цілої рослини, зібраної в сонячні дні перед цвітінням, - це дієвий засіб позбавлення від злоякісної анемії (наводиться приклад вилікування хворої, котра навесні та восени курсами по 6 тижнів тричі на день за півгодини до їди пила маленькими ковточками по півсклянки соку кульбаби, розводячи чаєм з кропиви).
Завдяки прискоренню обмінних процесів кульбаба блокує розвиток різних новотворень, тому таке лікування рекомендують усім онкологічним хворим.
Великим плюсом кульбаби є її здатність зменшувати кількість холестерину в крові, це профілактика однієї з найстрашніших хвороб - атеросклерозу.
У кульбаби багато фосфору, значно більше як у всіх інших листкових овочах, тому споживання рослини зміцнює кісткову систему та зуби. Дослідженнями доведено, що речовини кульбаби згубно діють на туберкульозну паличку.
Кульбаба - лікарський засіб у багатьох країнах, зокрема, народна медицина Китаю здавна рекомендувала її як жарознижувальний і потогінний засіб, для виведення мозолів, бородавок, веснянок, матерям-годувальницям (як лактогінний засіб), хворим із збільшеними лімфатичними вузлами.
Багато лікарів-фітотерапевтів, як у нас, так і за кордоном, вважають кульбабу "еліксиром здоров'я" і радять протягом року користуватися цим цілющим зелом. Усі частини рослини корисні для людини:
- сік, свіжий та консервований;
- молоде листя і мариновані пуп'янки (у салатах та інших стравах);
- золоті голівки (сироп та варення);
- сушені листки та корені - для чаїв, кави та інших напоїв.
Сік - найліпший очисний засіб для крові та лімфи, розріджує кров та зміцнює імунну систему, стимулює роботу органів травлення, печінки. Його готують із викопаної з коренем рослини (помити, обсушити, перекрутити на млинку для м'яса, процідити через марлю. Влити в банку, на кожний літр соку додати 1 склянку горілки. Банку герметично закрити). Взимку в одній склянці води розвести 1 ст. л. соку, додати до смаку мед чи лимонний сік. Вживання такого напою гарантує зміцнення імунної системи.
Молоде листя за вмістом заліза, фосфору, кальцію випереджає листкові овочі, тому з нього готують салати, приправи до рибних та м'ясних страв, додають у борщ. При цьому рекомендують вимочувати його 0,5 год у солоній воді, щоб позбутися гіркоти. Однак з гіркотою відходять цінні жовчогінні речовини. Тому не варто це робити, а смак страв можна поліпшити, додаючи іншу зелень та кислі приправи: сік лимона, сметану, кисляк.
Хворим на діабет корисно щоденно протягом 2-3 тиж. жувати всю рослину (без квітки) - щоденно 10 шт., а хворим на жовтяницю - 5-6 рослинок.
А от квітконіжки на третій день цвітіння, коли вони побуріють, без квіточок рекомендують жувати хворим на ревматизм. Що більше, то ліпше.
З квіток кульбаби готують сироп: 200 квітучих голівок, не миючи, розстелити на білому папері, щоб зникли комашки, залити 0,5 л холодної води і довести до кипіння, настояти ніч. Процідити, квітки здушити. Додати 500 г цукру та 1-2 ч. л. лимонної кислоти. Варити під кришкою до середньої консистенції. Сироп намащують на хліб, це добрий загальнозміцнювальний засіб.
Чай: 2 ст. л. свіжих квіток залити склянкою окропу, кип'ятити 2 хв, настоювати 15 хв.
Чай з кореня: 1 ст. л. залити 1 склянкою окропу, варити 15 хв, утеплити, настоювати півгодини. Пити вранці та ввечері по 1 склянці ковтками.
Відвар: листя (25 г) залити 350 мл окропу, кип'ятити 5 хв, настояти утепливши 3 год, процідити, пити по 3 ст. л. 3-4 рази на день.
Кава з коріння кульбаби. Коріння висушують у духовці до побуріння, розмелюють або товчуть на порошок, 1-2 ч. л. заварюють 1 склянкою окропу, додають цукор чи мед.
Звісно, найкорисніший сік, бо він концентрує в собі всі цілющі інгредієнти та найшвидше і найлегше засвоюється.
Наприкінці така бувальщина. Років 200 тому один баварський король запровадив такий порядок: усі члени його сім'ї після обіду заходили до окремої кімнати, де їм "аптекар" вручав два келишки - з соками кропиви та кульбаби. Вони й пили на здоров'я. Нам це потрібніше стократ... Тому споживаймо кульбабу в будь-якому вигляді.
Сравните здоровую печень и печень алкоголика и любителя таблеток
Tags:
![[identity profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/openid.png){kind=small}
no subject
Date: 2010-11-05 04:28 am (UTC)no subject
Date: 2010-11-05 10:23 am (UTC)no subject
Date: 2010-11-05 06:54 am (UTC)будьмо...
no subject
Date: 2010-11-05 10:24 am (UTC)no subject
Date: 2011-01-08 11:15 am (UTC)Поэтапная чистка организма без стирального порошка
Date: 2015-10-30 08:39 am (UTC)Поэтапная чистка организма без стирального порошка
Date: 2015-10-30 08:39 am (UTC)Поэтапная чистка организма без стирального порошка
Date: 2015-10-30 11:10 am (UTC)Поэтапная чистка организма без стирального порошка
Date: 2015-10-30 11:10 am (UTC)