Із Трійцею, християне!

[oleg_leusenko]

Зіслання Святого Духа

Усі вони сповнились Святим Духом і
почали говорити іншими мовами, як
Дух давав їм промовляти. (Ді. 2, 4)
 

Українські звичаї та обряди

ТРІЙЦЯ (П'ятидесятниця, Зелені свята) — одне з найбільших християнських свят.

Свято Святої Тройці — це пам'ять про зішесття Святого Духа на апостолів і прославляння Святої Трійці. Воно називається П'ятидесятницею, тому що зішесття Святого Духа на апостолів відбулося саме на п'ятдесятий день після Воскресіння Христового.

Ісус Христос цього дня багато років тому вознісся на небо. Раніше на Вознесіння повсюдно пекли так звані «драбинки» — своєрідний символ сходження Сина Божого на небо. Християнські перекази тісно переплелися з народними традиціями святкування початку літа, що сягають глибини віків.

У Клечальну суботу, що передує Трійці Зеленій неділі, українці поминають мертвих і одвідують могилки родичів. Також є гарний звичай молитися за всіх, хто згинув в бою за волю України, пише CelinDi.

Перший день П’ятидесятниці, у неділю, Церква називає Троїциним днем і присвячує його переважно на славу Пресвятої Тройці; другий, тобто понеділок, – на славу Духа Святого, тому і називається Духовим днем.

У свято Святої Тройці прикрашають храм і житло зеленню — гілками з дерев, квітами, лепехою. І в церкву ідуть із зеленню, і храми прикрашають. Чому так заведено робити? А тому, що це є сповідання живлющої сили Святого Духа і присвячення Йому паростків весни.

У день Трійці дівчата зазвичай ворожать на здоров'я та тривалість життя своїх рідних. Ворожіння має відбуватися так: під час розвивання вінків перевіряли, наскільки добре він зберігся. Дівчата загадували під час завивання вінка, на кого він завивається, і тому тепер можна чітко побачити віщування долі. Зів'ялі вінки кидають у воду та слідкують, як вони поводитимуться: якщо потонуть — дуже поганий знак, а якщо попливе — усе буде на добре.

Вважається, що протягом Зеленого тижня слід залишати на деревах полотно — русалкам на сорочки. Існує повір'я, що русалки можуть насититися запахом свіжоспеченого хліба. Протягом русалчиного тижня треба ретельно дотримуватися народних «заходів безпеки»: у жодному разі не купатися у водоймах, бо русалки можуть потягти за собою. Тільки справжні відьми можуть дозволити собі таке задоволення й нічого не боятися. Забороняється кидати шкаралупи з яєць: якщо вони потраплять у воду, русалки стануть сильнішими й іще більше шкоди зроблять.

Після церковних урочистостей молодь збирається разом і починає розваги: пісні, жарти, хороводи. Свято триває до пізньої ночі, розповідає Тернопільський бізнес-портал .

У Зелену неділю дівчата та хлопці йшли до лісу, співали веснянки, гаївки, грали в ігри, водили хороводи. Під час Зелених свят також співали майські пісні, їхня назва, можливо, походить від слів "май" (травень) чи "маяти" (прикрашати зеленню).
Вони вибирали берізки з довгим і тонким гіллям й на самому дереві з того гілля
завивали вінки наспівуючи: 

 ...Ой зав'ю вінки та на всі святки...

 

Гаївка «Жучок»
Ходить Жучок по дубині,
А Жучиха – по ялині.
Грай, Жучку, грай, небоже,
Най ті Господь допоможе.
А хто хоче Жучка мати,
Треба йому їсти дати.
Грай, Жучку, грай, небоже,
Най ті Господь допоможе.
На Жучкові черевички,
Бо сам Жучок невеличкий.
Грай, Жучку, грай, небоже,
Най ті Господь допоможе.

Гаївка «Соловійку»
Соловійку, спадку, спадку,
Чи бував у нашім садку?
Чи ти видів, як сіють мак?
Ось так, ось так, ось так сіють мак.
Соловійку, спадку, спадку
Чи бував у нашім садку?
Чи ти видів, як росте мак?
Ось так, ось так, ось так росте мак.
Соловійку, спадку, спадку
Чи бував у нашім садку?
Чи ти видів, як цвіте мак?
Ось так, ось так, ось так цвіте мак.
Соловійку, спадку, спадку
Чи бував у нашім садку?
Чи ти видів, як їдять мак?
Ось так, ось так, ось так їдять мак.

Травневі пісні (маївки)

Звеселіло подвір'я,
Прийшло зелене пір’я...
...Везе Василько бука,
Бука зелененького
Для ґазди молоденького.
Уся череда, уся,
Тільки скотаря нема.
Пішов скотар на зілля,
Нинька свята неділя.

Ой у лісі, при горісі, при дубку,
Там повісив Іваньо гойдалку.
Та посадив Голяну - кохану.
Гойдайся, Голяно, високо,
Щоб було видненько далеко.
Щоб твої биндочки маяли,
Щоб твої перстені сяяли.

Мене мама будила (2)
І так мене просила.
Аби я збирав цвіточки (2)
Худобі на віночки.
- І би-сте вінки вили (2)
Худобу намаїли.
Як буде веселонька (2)
Та й буде здоровонька.

*****
 
 

У Візантійському Обряді, це відзначено аспектом завершального одкровення догми Трійці, на яку зсилаютсья більшість гімнів Священного обряду, сповіщає .

Біблія пише: "Коли ж почався день П'ятдесятниці, всі вони однодушно знаходилися вкупі. І нагло зчинився шум із неба, ніби буря раптова зірвалася, і переповнила ввесь той дім, де сиділи вони. І з'явилися їм язики поділені, немов би огненні, та й на кожному з них по одному осів. Усі ж вони сповнились Духом Святим, і почали говорити іншими мовами, як їм Дух промовляти давав." (Діяння 2:1-4)

Святий Дух спеціально вшановується і Його подарунки цінуються, вони дозволяють вірним стати Його Храмом.

П'ятидесятниця - також свято основи Церкви, початку її Місії до світу, і єдності християн незважаючи на різноманітність народів, мови і культур.

Благословен єси, Христе Боже наш, що премудрими рибаками явив, зіславши їм Святого Духа, і ними уловив вселенну. Чоловіколюбче, слава тобі! (Тропар П'ятидесятниці, Глас 8)

Священні Писання продовжують: "І всі не виходили з дива, і безрадні були, і говорили один до одного: Що ж то статися має?

Ставши ж Петро із Одинадцятьма, свій голос підніс та й промовив до них: Мужі юдейські та мешканці Єрусалиму! Нехай вам оце стане відоме, і послухайте слів моїх!" (Діяння 2:12, 14)

"Без корабля не можна переїхати через море, без помочі Святого Духа не можна дійти до неба” (св. Макар.), бо "душа наша не приносить ніяких плодів, якщо не зливає її дощ ласки Святого Духа” (св. Ілар.). "Без дощу не може трава рости, ані квіти зацвісти, і жниво без дощу певно пропаде; так само душа без ласки Святого Духа не осягне ніякої чесноти” (св. Григ. Вел.), бо "коли хто не родиться з води й Духа, той не може ввійти в Царство Боже” (Йо. 3, 5).

Дух Святий укріпляє нашу волю і просвічує наш розум. Дух Святий дає нам ту ласку, без якої нема вступу до неба – ласку освячаючу, і всякі інші ласки діючі – то Його дар. Помочі Його просимо, про ласку Його благаємо, бо в Його руках є дар всякої ласки і Він є подателем дарів. Він рівний Отцю і Синові, Він, який походить від Отця і Сина, Він – Утішитель, Він всюди є і все наповняє, Він – скарбниця всякого добра, податель життя, Він з хвилею Св. Хрещення вселяється в нас, витискає на нашій душі печать ласки освячаючої, Він помножує її через Св. Тайни, які гідно приймаємо.

Нехай же гріх ніколи не позбавляє нас тої ласки і нехай Дух Святий завжди царствує в нашому серці. Слава буде Отцю, слава Синові, слава Духу Святому, всегда, нині і присно і во віки віков. Амінь.

МОЛИТВА: Царю небесний, Утішителю, Душе істини, іже везді сий і вся ісполняяй, сокровище благих і жизни подателю: прийди і вселися в ни, і очисти ни от всякія скверни, і спаси, Блаже, душі наша.

За матеріалами книжки: І. Я. Луцик. Ілюстроване життя святих. – Львів, 1907, з сайту Середньої загальноосвітньої школи №73 м.Львова .

 

Зелені свята

Зелені свята — українська назва християнського свята Трійці. Обрядовість Зелених свят знаменувала завершення весняного і початок літнього календарного циклу. В основі її лежали культ рослинності, магія закликання майбутнього врожаю, пише сайт Українські традиції .

Напередодні зеленої неділі, у суботу, що називалася клечаною, обов'язково прикрашали подвір'я та господарські будівлі клечанням — зеленими гілками клену, верби, липи, акації, ясеня, горіха, дуба тощо. Забороненим деревом подекуди вважалася осика, на якій, за повір'ям, повісився Іуда Іскаріот. Гілки встромляли в стріху, на воротах, біля вікон, за ікони. Підлогу або долівку в хаті встеляли запашними травами: осокою, любистком, м'ятою, пижмою, ласкавцями, татарським зіллям.

Троїцькі розваги починалися з понеділка і тривали цілий тиждень. Звичайно їх влаштовували в лісі чи полі, на вигоні за селом. Подекуди молодіжні забави й танці проходили біля спеціальних лаштунків — ігорного дуба або явора. Вони являли собою довгу жердину, до якої зверху горизонтально прикріплювали колесо, прикрашене гіллям, квітами, стрічками.

На Лівобережжі дівчата водили тополю — одягали одну з-поміж себе тополею і водили її по дворах з гучними піснями:

Стояла тополя край чистого поля;
Стій, тополенько, не розвивайся
Буйному вітрові не піддавайся…

 
Фото spivogray

Кожний господар радо зустрічав процесію і, приймаючи від неї добрі побажання, щедро обдаровував учасників обряду. На Поліссі побугував близький за значенням обряд троїцького куста, роль якого теж виконувала дівчина.

На Зелені свята, як і після Великодня, провідували померлих родичів, могили яких обсипали клечаним зіллям. На кладовищі влаштовували панахиди та спільні поминальні трапези. Ця традиція подекуди збереглася до наших днів.

 

 

Не забувай традиції пращурів
 

Comments

Із Трійцею, християне!

[pingback-bot.livejournal.com]

User yuri_p999 referenced to your post from Із Трійцею, християне! (http://yuri-p999.livejournal.com/148602.html) saying: [...] Originally posted by at Із Трійцею, християне! [...]

[stranger9.livejournal.com]

Поздоровляю з святом.

[oleg-leusenko.livejournal.com]

І Вас також)

Із Трійцею, християне!

[pingback-bot.livejournal.com]

User n_v_zp referenced to your post from Із Трійцею, християне! (http://n-v-zp.livejournal.com/30618.html) saying: [...] Originally posted by at Із Трійцею, християне! [...]